- клинцювання
- -я, с.1) Дія за знач. клинцювати.2) збірн. Клинці (кілочки), забиті в стіну (з обох боків) перед обмазуванням її глиною.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
клинцювання
Смотреть что такое "клинцювання" в других словарях:
клинцювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
