клинцювання

клинцювання
-я, с.
1) Дія за знач. клинцювати.
2) збірн. Клинці (кілочки), забиті в стіну (з обох боків) перед обмазуванням її глиною.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "клинцювання" в других словарях:

  • клинцювання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»